?

Log in

верхній запис

Це запис стосується усіх користувачів ЖЖ, що виявили бажання долучити мене до своїх друзів.


1. Якщо уже ви додали мене в друзі, то будьте ласкаві якось нагадувати мені про себе. Бути у вашому френд-списку для галочки я не збираюсь, тому мовчуни на взаємний френдинг можуть не розраховувати (мені нецікаво читати про Путіна, теорії світової змови та іншу єресь).

2. Якщо ми не знайомі особисто, то я прошу звертатись до мене на "ви". Це не моя панська примха, це нормально. Проте я дуже легко переходжу на "ти" з цікавими і приємними людьми, я не кусаюсь.

3. Мій ЖЖ не є платформою для вашого аутотренінгу на тему "Ах, який я класний (яка я класна), а ти чушка привокзальна і я все знаю краще за тебе".

4. Я все ж залишаю за собою право скористатися функцією бану окремих користувачів якщо вважатиму це необхідним. Таке буває дуже рідко, бо в цілому я людина неконфліктна і терпляча. Але рано чи пізно навіть моє терпіння закінчується.

5. У цьому ЖЖ однозначно не вітаються:
а) ябивдульщики
б) спамери
в) українофоби


F.A.Q.Collapse )

Зазделегідь дякую за розуміння.








Tags:

про екскурсію і китайців

У мене сьогодні на екскурсії була реальна китайська грамота. Ну, китайці були :) І англійську вони не шарили тому з ними був перекладач. А я стою як дурак і очима хлопаю бо китайську ж ні бельмеса не розумію. Іди знай, може вони там мене матюкають, а я стою і посміхаюсь, демонструю українську гостинність. Психологічно це страх як некомфортно коли при тобі декілька людей розмовляють незрозумілою для тебе мовою.
Саме веселе було коли китайці через перекадача почали питати чи я справжня українка. "Українка з польським корінням", - кажу. А тоді сказали шо я дуже гарна і спитали чи це моє справжнє обличчя чи може я вдавалася до пластичної хірургії :) Нєєє, все натур-продукт, мейд ін Юкрейн :)
Хехехе :)
Капееець, як вдумаюсь у цю цифру... Коли це я встигла дорости до 27 років? Йоханьки :)
Осьо вам 27-річну женщину в стрічку :) Роки йдуть - а розум той самий :))))


про музику :)

Я оце вам тут послухати принесла :) Орест скинув мені записи з концерту, щоправда там не всі пісні з тих що ми виконували. Але маємо шо маємо :)






+5Collapse )

А ще співати в хорі для мене краще ніж танцювати бальні танці. Тому що інструмент для цього завжди з собою. І не треба шукати партнера, виглядаючи без нього як лошара :)
Якщо хтось має бажання до нас приєднатися, то ласкаво просимо кожен вівторок і четвер у 4 корпус політеху до великої хімічної аудиторії о 18:30. Нам завжди потрібні нові голоси :)

про Майдан і мою пам'ять

Сьогодні багато пишуть і говорять про Революцію Гідності.
А я от не можу, у мене букви в слова не складаються бо досі воно болить. Через 3 роки болить так ніби вчора.
Я просто пам'ятаю, і тримаю це в найтеплішій ділянці душі... Я ніколи не забуду. І не зраджу.
Революція триває...


про хорове життя

Вже місяць як я співаю в хорі :) Мені подобається співати але не подобається як я співаю, бо мені треба ще дуже багато займатись, займатись і ще раз займатись.
А сьогодні був виступ. Ми типу захищали звання "народний колектив" хоча на мою нескромну думку це такий совок совковий шо нафталіном тхне за кілометр, сиділо в залі за столом жюрі і з пафосними і мудрими обличчями нас слухало. Але ми захистилися :) Правда у вівторок Руслан (художній керівник наш) розкаже нам шо і де ми налажали. Бо лажі було дуже багато.





фінальна пісня на біс за лаштунками :)

про нічого особистого

Піймала себе на тому що досить довго вже не пишу майже нічого про своє особисте життя ні тут, ні деінде в соцмережах. Тому що коли особисте викидається у зовнішній простір, то воно стає публічним. А значить будь-хто може на нього подивитися. "Ось вам моя білизна, запрошую в ній покопирсатися!" Та ну... Нащо?
Моє особисте життя стосується тільки мене і Ореста. Я не хочу запрошувати до участі та обговорення всіх знайомих, малознайомих і взагалі незнаймоих людей. Особливо мене виморожують люди які пишуть не просто про те як вони наприклад в кіно сходили з коханою людиною, а описують мало не в найменших подробицях свій секс. Якщо ви не знали, і вам в школі на уроках біології це не пояснили, то статевий інстинкт - це базовий інстинкт, притаманний усім живим істотам. Тут немає нічого неймовірного чи екстраординарного.  І хвалитися на весь інтернет тим шо ви займаєтеся сексом це те саме шо хвалитися тим що у вас наприклад один ніс, чи дві ноги, чи 5 пальців на руці. Тю. Дивно і тупо.
Те саме стосується і дітей. Ну, в мене їх немає, але я вже надивилася на мамочок в соцмережах. Кожен чих дитинки документується і фоткається. Честь і хвала дівчатам для яких яких наявність бебіка не є перешкодою для роботи, подорожей та інших захоплень. Але таких мало. Ну і, шановні матусі, ви усвідомлюєте що ваші бебіки не будуть вічно манюнями які ще мало що розуміють? І коли їм буде років 13-14, то їх не порадує те що фотками їхніх голих сідниць забитий весь мамин інстаграм. Навіщо ви це робите? Я вже мовчу про те що крім тих хто дивиться на фото вашої дитинки є не тільки ті хто подумає якесь мімімі, а й персонажі з хворими фантазіями. Брррр...
Як в американських фільмах копи кажуть: "Все що ви скажете може бути використане проти вас".
Тому думайте і фільтруйте те що ви викидаєте в публічний простір. Бо їй-богу.
Несподівано для себе почала співати в хорі. Ще більш несподівано те що це хор КПІ, при тому шо я до цього шанованого вишу не таю жодного відношення :) Але то таке, там головне не приналежність до університету, а наявність слуху і бажання співати. І те і те у мене є :)
У 8 років мене віддали на хор у районний палац школярів, але це був не дуже позитивний досвід. Це був дитячий ансамбль "Зірнички" на базі народного хору "Зірниця" де співали більш дорослі дівчата 15+ років. І коли з нами займався керівник дорослого хору Павло Васильович Мережин, то у нього і всі разом співали і кожну дівчинку окремо він слухав. Але здебільшого з нами займалась його дочка Ірина Павлівна і у неї співали тільки 5 її улюблениць, а всі інші мовчи і слухай.
Серед них була трошки неадекватна дівчинка яка крім хору ходила на карате і іноді вона забувала шо вона на заняття хору прийшла а не на тренування з карате, і всіх хто був слабший за неї била. іЇй жодного разу не зробили зауваження. Під час розігріву коли розспівувались стоїш, вона за тобою, і смикає тебе дуже боляче за волосся, або лупить по спині. тобі боляче, починаєш на неї відволікатися, а зауваження роблять тобі, бо типу ти така погана порушуєш дисципліну, а їй нічо.
Мене це задовбало і я пішла звідти, більше я вокалом не займалась. Були любительські виступи в школі, в "Каштані" і в ліцеї на останньому дзвонику і випускному. В універі мене в художню самодіяльність не змогли затягти.
А тут написала мені моя давня знайома stace_imaginary і запролонувала прийти до них в хор КПІ і принаймні подивитись на послухати, як вони співають. Мене зацікавило і я вчора пішла.
Сказати що мені сподобалось - це не сказати нічого. Я прямо зрозуміла, чого мені всі ці роки бракувало. Дуже-дуже-дуже круто :) Ну то будемо співати. І я нарешті навчуся читати ноти і співати по нотах. Уіііі!
Дякую за запрошення, Настя!


про косметичне багатство

Щось давно я не брала в руки шашки не писала про косметику :) Я все так же маніячу по косметиці, мені завжди її мало, мені завжди хочеться пробувати щось нове і експериментувати. З мене не падає корона купувати щось недороге, бо якщо руки ростуть з правильного місця, то й з недорогою косметикою можна зробити красу на обличчі :) Отже кому цікаво - велкам під кат, там картинки і трошки букв :)
багатство :)Collapse )


Для когось це дуже дофіга, для когось дуже мало :) Мені наприклад мало :) Побільше косметики, хорошої і різної, ура :)

про мій Львів

Минулого тижня провела 3 неймовірні дні у моєму улюбленому після Києва місті. Львіуууууу :)
Дуже багато фотографувала, слухала музику, спілкувалась з чудовими людьми, їла різне смакотиння і навіть трошечки поспівала з церковним хором під час недільної служби.
Якби у світі не було Львова, його варто було би придумати :)




слова "Львів" і "любов" починаються на одну літеру :)


ще трошкиCollapse )


не знищиш history - бо то є місто Львів
він обіймає тебе, і так зі всіх сторін
чуєш серця трепет – він як допінг тепер
стуком з-попід ребер Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ

Про мене

ricci
raigen_eternity
Ельга Райген

Останнє

грудень 2016
S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Tags

Syndicate

RSS Atom
Розроблено LiveJournal.com